Матеріали NeiroKid
Ігри з картками емоцій для дітей
Пора додому, а дитина злиться й хоче ще погратися. Ось як на сторінці набору NeiroKid пропонують використати картку «Ревучий лев».
Картка «Ревучий лев»
Від емоції до спільної дії
- Назвіть емоцію. «Ти злишся, бо не хочеш іти. Тобі хочеться ще погратися. Я поруч».
- Зробіть паузу. Якщо дитина готова, запропонуйте разом подивитися картку.
- Запропонуйте потупати ногами й потрясти тілом, як лев. Потім разом зробіть кілька глибоких вдихів.
Інші ігри на емоції з набору
Хмаринка суму. Запропонуйте дитині уявити сум як хмаринку. Запитайте, якою вона є і що дитина в ній бачить.
Повільна кулька. Уявіть повітряну кульку, що повільно здувається, і зробіть повільний видих разом.
Історія з прогулянки — як застосувати «Ревучого лева»
На сторінці набору показано три кадри. Дитина чує, що час іти додому, й відповідає, що нікуди не піде. Дорослий помічає злість і говорить, що бачить, як хочеться ще погратися. І тільки після паузи пропонує разом потупати, як лев. Мета в цій сцені — допомогти дитині пережити перехід від гри до дороги додому.
Зверніть увагу на порядок. Спочатку слова про те, що вже сталося. Потім місце для відповіді або тиші. Далі — запрошення до руху. Якщо дитині зараз не хочеться дивитися картку, гру можна залишити на інший час. Підказку на звороті дорослий може прочитати для себе.
Ігри на розпізнавання емоцій
«Вгадай емоцію»
Оберіть дві картинки. Один учасник витягує картку і показує почуття позою або жестом. Інший називає свій варіант, а потім звіряється з карткою. Запитайте, що саме він помітив — рух, голос чи вираз обличчя. Поміняйтеся ролями.
«Дзеркало емоцій»
Один учасник показує вираз обличчя, другий повторює. Потім дитина стає ведучою й сама вирішує, що показувати. Запропонуйте назвати ситуацію, у якій хтось міг би так почуватися.
«Емоційне лото»
Дорослий називає ситуацію, а дитина обирає картинку, яка, на її думку, до неї підходить. Учасники можуть обрати різні емоції й пояснити свій вибір. Почніть зі знайомих карток, а далі додайте нові.
Ідеї цих ігор є у попередній добірці NeiroKid про дитячі почуття.
Як підібрати гру за віком і настроєм
У молодшому віці спробуйте одну дію за раз: показати картку, повторити рух або вибрати один із двох малюнків. Коли дитина охоче розповідає історії, запитайте, що відчував герой на початку і наприкінці. Зі школярем можна обговорити, чому двоє персонажів у тій самій ситуації почуваються по-різному.
Для спокійного вечора підійдуть «Хмаринка суму» чи малюнок настрою. Для розмови після прогулянки можна повернутися до «Ревучого лева» й запитати, яку дію дитина сама хотіла б повторити. Лишіть їй вибір між грою, розмовою і паузою.
Що змінити, коли дитина вже знає правила гри
Під час лото дитина може стати ведучою: нехай вигадає ситуацію, а дорослий обере картку й пояснить свій вибір. У «Дзеркалі емоцій» можна повторити не лише вираз обличчя, а й позу. Так гра дає дитині нагоду самій визначити, що показати й про що розповісти.
Якщо хочеться зробити паузу, перейдіть від відгадування до спільного малюнка. Оберіть із набору «Хмаринку суму» й запропонуйте кожному намалювати власну хмаринку. Малюнки можуть бути різними, а обговорювати їх можна в тому обсязі, в якому дитина сама хоче.
Що написала мама після знайомства з картками
«А з картками він навчився називати емоції й заспокоюється швидше».
Уривок із відгуку мами чотирирічної дитини, опублікованого на сторінці набору.
Часті запитання
Чи потрібен повний набір для першої гри?
Почати можна з двох картинок або з одного прикладу «Ревучого лева». Повний набір має більше ситуацій і підказок для дорослих.
Що робити, якщо дитина називає іншу емоцію?
Запитайте, що підказало їй саме таку відповідь. Героїв та їхні почуття можна обговорювати по-різному. За малюнком можна зробити припущення і перевірити його в розмові.
Чи варто грати під час істерики?
На сторінці набору радять спочатку побути поруч і зробити паузу. Запропонуйте картку, якщо дитина готова. Детальніше — у матеріалі про дитячі істерики.