NeiroKid / Енциклопедія / Емоції дитини

Шкала емоцій для дітей

Дитина дивиться на розсипані кубики, доросла сидить поруч
Розсипані кубики — початок історії про те, як сила злості може змінюватися.

Шкала емоцій — це малюнок або ряд позначок, за допомогою яких дитина може показати, наскільки сильно відчуває злість, радість, страх чи інше почуття. Картка з емоцією допомагає назвати почуття, а шкала дає змогу уточнити, наскільки воно сильне.

Для першої гри достатньо одного почуття, трьох кіл і короткої історії. Почати можна з вигаданого персонажа, а згодом запропонувати дитині показати власне відчуття.

Як намалювати шкалу

Намалюйте на аркуші мале, середнє й велике коло. Підпишіть їх «трохи», «помітно» і «дуже сильно». Візьміть одну картку з емоцією, наприклад зі злістю. Покладіть її над трьома колами. Дитина може показати на коло, покласти на нього паперову фішку або сказати відповідь словами.

Три сині кола на папері: мале, середнє та велике
Три кола позначають силу одного почуття: трохи, помітно й дуже сильно.

Дошкільнятам можна спочатку показати тільки мале й велике коло. Молодшим школярам, яким зручно користуватися числами, можна запропонувати шкалу від 1 до 10. Child Mind Institute використовує таку шкалу у своїх матеріалах для молодшої школи.[1]

Приклад із вежею

Покажіть картку й розкажіть історію про Марту, яка будувала вежу з кубиків. Після кожного епізоду запитайте «Яке коло ти обрав би для Марти зараз?»

  1. Марта поставила кубик, і він зісковзнув. Вежа встояла.
  2. Марта майже закінчила будувати, але вежа впала.
  3. Марта трохи посиділа поруч із дорослим. За хвилину попросила допомогти скласти основу.

Дитина може обрати те саме коло двічі. Запитайте «Що підказало тобі цю відповідь?» або запропонуйте придумати, що сама Марта сказала б про себе. Якщо дитині здається, що Марта засмутилася, візьміть картку смутку й повторіть гру.

Коли дитина говорить про себе

Покажіть, як це звучить від першої особи. «Я трохи розсердилася, коли впустила олівець. А коли зник мій малюнок, я розсердилася сильніше». Запросити дитину скористатися шкалою можна так. «Якщо хочеш, покажи, наскільки ти зараз злишся».

Коли дитині важко говорити, можна відкласти аркуш і сказати «Я поруч. Поговоримо, коли захочеш». Пізніше запитайте «Яке коло було б тоді? А яке зараз?»

У групі дитина може показати своє коло дорослому наодинці або відповісти від імені вигаданого героя.

Див. також

Джерела

  1. ↑ Child Mind Institute. Understanding Feelings.